Регламент ради
ЗАТВЕРДЖЕН О
рішенням Жидачівської міської
ради від 24.12.2020 р. №38
Р Е Г Л А М Е Н Т
ЖИДАЧІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
VIІІ СКЛИКАННЯ 2020-2025 рр.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Правові засади роботи Жидачівської міської ради
1. Жидачівська міська рада (надалі – рада) є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє територіальну громаду, в склад якої згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» входять території м. Жидачів, сіл Бережниця, Заболотівці, Рогізно, Журавків, Загурщина, Іванівці, Турали, Вільхівці, Волиця-Гніздичівська, Пчани, Тейсарів, Заріччя, Межиріччя, Дем'янка Лісна, Дем'янка Наддністряна, Млиниська, Смогів, та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
2. Порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності», іншими законодавчими актами України, цим Регламентом та іншими рішеннями ради.
Стаття 2. Предмет регламенту
1. Цим Регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, порядок формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, порядок формування виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України.
Стаття 3. Місце проведення та мова ведення засідань Жидачівської міської ради
1. Жидачівська міська рада проводить засідання у залі засідань адміністративного будинку, що розміщений у м. Жидачеві на вул. Шашкевича М., 2.
2. За розпорядженням Жидачівського міського голови засідання ради можуть проводитися в іншому місці.
3. Мовою роботи Жидачівської міської ради, її органів та посадових осіб є державна українська мова.
4. У разі коли промовець (громадянин іншої держави) не володіє українською мовою, він має право виступати іншою мовою. При цьому переклад українською мовою, організовує промовець, а у разі, коли промовець запрошений на засідання радою, – апарат ради.
Стаття 4. Гласність у роботі ради
1. Засідання ради, постійних та тимчасових спеціальних комісій є відкритими і гласними.
2. За рішенням ради можуть проводитися закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань, відповідно до вимог законодавства України про інформацію.
3. Якщо прийняте у результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації та відповідної таємниці, воно оприлюднюється в установленому регламентом порядку.
4. Гласність роботи ради забезпечується розміщенням (оприлюдненням) документів (рішень, протоколів тощо), статей на офіційному сайті Жидачівської міської ради відповідно до законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності», інших законодавчих актів України.
5. На засіданнях ради можуть бути присутніми громадяни, представники засобів масової інформації, які реєструються у секретаря ради до початку пленарного засідання і розміщуються на визначених для них місцях.
6. Місця для депутатів ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання ради, особи (за винятком технічних працівників), які не є її депутатами, не повинні перебувати в місці розміщення депутатів.
Стаття 5. Запрошені на засідання ради
1. На пленарних засіданнях сесії ради можуть бути присутніми відповідальні працівники апарату міської ради, запрошені гості та службові особи, а також керівники розташованих або зареєстрованих на території Жидачівської територіальної громади підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповідей на запити депутатів.
2. Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на пленарному засіданні ради.
3. Особи, присутні на засіданнях ради та її органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку, їх, після попередження головуючого, а в разі грубого порушення – негайно, за розпорядженням головуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.
Стаття 6. Встановлення державних та місцевих символів
1. У залі, де проходить пленарне засідання ради знаходиться Державний Прапор України, міський прапор та хоругва з гербом міста.
РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ Й ОРГАНИ РАДИ
Підрозділ 1. Депутати
Стаття 7. Діяльність депутатів
1. Діяльність депутата під час сесії включає:
1) участь у засіданнях ради;
2) участь у засіданнях комісій ради, їх підкомісій та робочих чи підготовчих груп;
3) виконання доручень ради та її органів;
4) роботу у виборчому окрузі.
Стаття 8. Права депутата в раді
1. Депутат користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів (комісій), до складу яких він входить.
Кожний депутат у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат, який не входить до складу будь-якого органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
2. Депутат в порядку, визначеному регламентом, має право:
1) обирати і бути обраним до органів ради;
2) пропонувати питання для розгляду радою та її органами;
3) вносити пропозиції і зауваження щодо порядку денного засідання ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
4) пропонувати зміни, доповнення, поправки до запропонованих проєктів рішень, інших документів, що приймаються радою або її органами;
5) звертатися із запитами, пропозиціями, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, з процедурних питань – головуючому на засіданні;
6) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації керівника будь-якого органу, підзвітного чи підконтрольного раді, а також з питань, що входять до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на території ради;
7) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;
8) входити до складу фракцій та груп у раді;
9) мати інші права, регламентовані діючим законодавством України та рішеннями ради.
3. Депутат з обговорюваного на сесії ради питання може передати головуючому тексти свого не виголошеного виступу, пропозицій і зауважень для включення до протоколу засідання ради чи її органу, в якому він бере участь.
Підрозділ 2. Депутатські групи та фракції ради
Стаття 9. Добровільні об’єднання депутатів
1. Депутати міської ради мають право на об’єднання, відповідно до норм цього регламенту, у депутатські групи та фракції.
2. Депутати ради з метою більш ефективної діяльності у виборчих округах можуть добровільно об’єднуватися в депутатські групи за умови, якщо до складу кожної з них входить не менш як троє депутатів.
3. Депутати ради, на основі єдності політичних поглядів та/або партійного членства, можуть об’єднуватися в депутатські фракції за умови, якщо до їх складу входить не менше п’яти депутатів ради.
4. Порядок роботи депутатської групи чи фракції, умови вступу депутата до них, його виходу чи виключення з них визначаються відповідною депутатською групою чи фракцією.
5. Депутат не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи чи фракції. До складу групи чи фракції можуть входити депутати, що є представниками різних партій та позапартійні.
6. Реорганізація та формування нових депутатських груп можуть проводитися протягом повноважень ради.
Стаття 10 . Утворення депутатських груп та фракцій
1. Депутатські групи та фракції утворюються на засіданні депутатів, що виявили бажання створити групу чи фракцію.
2. Рішення про утворення групи чи фракції, обрання осіб, що уповноважені представляти групу чи фракцію, оформляється протоколом, який підписують депутати – засновники групи чи фракції.
Стаття 11. Реєстрація депутатських груп та фракцій
1. З метою реєстрації депутатської групи чи фракції уповноважена особа від групи чи фракції подає секретареві ради подання про утворення депутатської групи чи фракції, в якому міститься назва групи чи фракції, а також відомості про персональний склад, партійну належність депутатів – членів групи чи фракції, прізвища осіб, уповноважених представляти групу чи фракцію.
2. Секретар ради оголошує на найближчому пленарному засіданні ради про утворення депутатської групи чи фракції та оголошує її склад.
3. З моменту оголошення депутатська група чи фракція вважається зареєстрованою.
4. Інформаційні матеріали про депутатську групу/фракцію після її реєстрації поширюються серед депутатів; в тому ж порядку повідомляється про зміни у складі депутатських груп.
5. Про зміни у складі депутатської групи/фракції її уповноважений представник повідомляє письмово секретаря ради.
6. У разі якщо склад депутатської групи/фракції стає меншим від встановленої, вона після двотижневого терміну вважається розпущеною, про що секретар ради інформує депутатів на найближчому засіданні ради.
Стаття 12. Права депутатських груп та фракцій
1. Депутатські групи/фракції мають право обов’язкового виступу представника з будь-якого питання, що розглядається радою.
2. Жодна депутатська група/фракція не має права виступати від імені територіальної громади та ради.
3. Депутати і депутатські групи/фракції можуть вільно співпрацювати між собою шляхом утворення депутатських об’єднань і неформальних груп, які не підлягають реєстрації і не мають прав, встановлених цим регламентом.
4. Депутатські групи/фракції проводять свої засідання відкрито і гласно. За рішенням депутатської групи/фракції може бути проведене закрите засідання.
5. Керівництво депутатської групи/фракції може в письмовій формі доручити виконання закріплених за представником групи/фракції цим регламентом функцій будь-кому із членів відповідної депутатської групи /фракції.
Підрозділ 3. Депутатський запит, запитання і звернення
Стаття 13. Статус депутатського запиту депутатського запитання і депутатського звернення
1. Депутати ради відповідно до Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” мають право на депутатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення.
2. Депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата ради до міського голови, посадових осіб ради і її органів, до керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території Жидачівської територіальної громади.
3. Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом ради інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошеною на сесії ради або надана депутату ради в індивідуальному порядку. Депутатське запитання не включається до порядку денного сесії ради, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.
4. Депутатське звернення – це викладена в письмовій формі вимога депутата ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до органу місцевого самоврядування та його посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території ради, щодо здійснення певних дій, вжиття заходів чи надання офіційного роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Стаття 14. Порядок подання та розгляд депутатського запиту
1. Депутатський запит може бути внесений депутатом ради або групою депутатів ради попередньо або на пленарному засіданні ради, зазвичай у письмовій формі.
2. Депутатський запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.
3. Депутатський запит, за необхідності, обговорюється на пленарному засіданні ради. Рада може зобов’язати посадових осіб подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення ради по запиту депутата ради.
Стаття 15. Відповідь на депутатський запит
1. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов’язані у встановлений радою строк надати офіційну письмову відповідь на нього раді і депутату ради. Якщо депутатський запит з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов’язані письмово повідомити раду та депутата ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання депутатського запиту. Відповідь на депутатський запит, за необхідності, розглядається на пленарному засіданні ради.
2. Депутат ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше однієї чверті від зареєстрованих на пленарному засіданні ради депутатів ради.
3. Посадових осіб, до яких звернуто депутатський запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на депутатський запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому пленарному засіданні ради.
Підрозділ 4. Посадові особи ради
Стаття 16. Міський голова
1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади.
2. Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення Жидачівською міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради постанови про його реєстрацію і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
3. Повноваження міського голови визначаються чинним законодавством і можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених діючими законами України.
Стаття 17. Секретар ради
1. Секретар ради обирається відповідно до діючого законодавства з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі. Повноваження секретаря ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.
2. Секретар ради:
1) повідомляє депутатам і доводить через оголошення на офіційному сайті міської ради до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
2) організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;
3) забезпечує оприлюднення проєктів рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів;
4) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і заявників, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
5) забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності;
6) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
7) забезпечує зберігання у міській раді офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням Жидачівської територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
8) вирішує за дорученням міського голови або ради інші питання, пов’язані з діяльністю міської ради та її органів;
9) у випадку, передбаченому діючим законодавством України, здійснює повноваження міського голови;
10) скликає сесії ради, веде її засідання та підписує рішення ради у випадках, передбачених діючим законодавством України;
11) здійснює інші повноваження, регламентовані Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та цим регламентом.
Підрозділ 5. Постійні комісії ради
Стаття 18. Постійні комісії
1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
2. До складу постійних комісій ради не можуть бути обрані міський голова, секретар ради.
3. Кількість членів комісії визначається шляхом поділу кількості депутатів ради на кількість постійних комісій, плюс – мінус одна особа. Число членів комісії повинно бути непарним.
4. Повноваження постійних комісій ради, порядок їх створення та діяльності визначаються чинним законодавством, цим регламентом та положенням про постійні комісії ради.
Стаття 19. Утворення постійних комісій ради
1. Постійні комісії обираються депутатами на першій сесії ради нового скликання на строк її повноважень.
2. Рада приймає рішення про перелік постійних комісій, затверджує їх персональний склад та обирає голову комісії; інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.
3. Для підготовки проєкту рішення щодо утворення постійних комісій розглядаються заяви депутатів та узагальнюються і систематизуються пропозиції щодо кількості комісій, їх назв та персонального складу.
4. Персональний склад комісії визначається з врахуванням бажань депутатів, пропозицій депутатських груп/фракцій та вимог щодо чисельності депутатів в комісії.
5. У разі необхідності рішенням ради може бути створено нові постійні комісії, скасовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний склад, переобрано персональний склад, за умови дотримання норм цього регламенту.
Стаття 20. Загальні повноваження постійних комісій ради
1. Відповідно до компетенції, визначеної положенням про постійні комісії ради, постійні комісії:
1) розглядають проєкти міських цільових програм, програм соціально-економічного і культурного розвитку, розробляють проєкти рішень ради, готують висновки з цих питань та рекомендації щодо проєктів нормативних та інших юридичних актів міської ради, незалежно від суб’єкта їх внесення;
2) здійснюють загальний контроль за виконанням бюджету Жидачівської міської територіальної громади в частині, що відноситься до їх компетенції, розглядають на засіданнях комісії звіти про виконання бюджету; знайомляться з проєктами рішень з питань фінансів та бюджету, які плануються для розгляду на пленарному засіданні міської ради.
Стаття 21. Права постійних комісій ради
1. Для реалізації своїх повноважень постійні комісії ради мають право:
1) створювати із свого складу постійні підкомісії та тимчасові робочі групи для аналізу необхідних матеріалів та підготовки проєктів висновків з найбільш складних питань на розгляд комісії;
2) створювати експертні групи для підготовки висновків з питань, що належать до компетенції комісії;
3) провадити відкриті слухання в комісії, на які запрошувати посадових осіб міської ради, підприємств, установ та організацій, що розміщені на території ради з питань, що належать до компетенції місцевого самоврядування та відповідної комісії ради;
4) запрошувати на засідання комісії посадових осіб апарату міської ради під час розгляду питань, що належать до їх компетенції;
5) мати право обов’язкового слова від комісії при розгляді будь-якого питання на сесії ради, що має пряме чи опосередковане відношення до компетенції комісії;
6) співпрацювати з іншими постійними комісіями міської ради, інших рад;
7) виступати організатором чи брати участь у роботі конференцій, семінарів, круглих столів, інших публічних заходів, що стосуються компетенції комісії.
2. Для запрошення на своє засідання посадових осіб, визначених підпунктами 3, 4 частини 1 цієї статті, постійна комісія не пізніш як за два робочих дні до дати засідання повідомляє їх письмово, усно чи в інший спосіб. В запрошенні вказується дата, час, місце проведення засідання та питання, для розгляду якого запрошується особа. У разі необхідності комісія може вказати, які додаткові інформаційні матеріали будуть потрібні від цієї особи на засіданні.
Стаття 22. Засідання постійної комісії
1. Засідання постійної комісії є основною формою її роботи і скликається головою комісії, а у випадку його відсутності – заступником голови.
2. Засідання комісії може бути скликане також за письмовим зверненням міського голови або ініціативою не менш як половина від загального складу комісії.
3. Голова постійної комісії повідомляє членів комісії про засідання і здійснює організаційні заходи для його проведення. До підготовки засідання голова комісії має право залучати за потребою заступника голови комісії, секретаря комісії, членів комісії.
4. Засідання комісії є правочинним, якщо у ньому бере участь не менше половини депутатів від складу комісії.
5. Головує на засіданні комісії її голова, а у разі його відсутності – заступник голови чи секретар комісії.
6. У разі відмови від головування на засіданні комісії осіб, визначених частиною 5 цієї статті, члени комісії можуть обрати зі свого складу головуючого, який наділяється правом підписання протоколу та відповідних документів, ухвалених комісією. В протоколі засідання комісії вказується причина, що призвела до обрання головуючого на засіданні.
7. Рішення комісії, що ухвалюються у вигляді висновків та рекомендацій, приймаються шляхом голосування більшістю голосів від складу комісії.
Стаття 23. Порядок денний засідання комісії
1. Проєкт порядку денного засідання комісії формується її головою з урахуванням питань, що готуються на розгляд поточної сесії ради, та плану роботи комісії і пропозицій міського голови, виконавчого комітету, членів комісії.
2. Перед початком засідання комісії голова або особа, що його замінює, оголошує перелік питань, що пропонуються до розгляду. Кожен член комісії може пропонувати до порядку денного будь-яку кількість інших питань, які належать до компетенції комісії, або зняти з розгляду будь-яке питання, попередньо включене до проєкту порядку денного.
3. Порядок денний вважається затвердженим, якщо проти цього не заперечує більшість членів комісії.
Стаття 24. Прийняття рішень на засіданні постійної комісії
1. Рішення комісії приймаються після всебічного обговорення та вивчення питання шляхом відкритого голосування.
2. Рішення комісії ухвалюються у формі висновків та рекомендацій.
3. Рішення комісії приймаються при розгляді питань, віднесених до компетенції комісії та стосуються підготовки проєктів рішень до розгляду радою, що стосуються внутрішньої діяльності комісії: обрання заступників та секретаря комісії, створення підкомісій, робочих та експертних груп, затвердження планів роботи комісії тощо.
Стаття 25. Протокол засідання комісії
1. Кожне засідання комісії оформляється протоколом, який складає секретар комісії.
2. У протоколі вказується:
1) дата та місце проведення засідання комісії;
2) список присутніх та відсутніх на засіданні членів комісії;
3) список запрошених на засідання комісії;
4) перелік питань, що розглядались;
5) стислий виклад перебігу розгляду та обговорення питань;
6) результати голосувань по кожному з рішень.
3. Протокол оформляється не пізніше двох робочих днів після проведення засідання, підписується головою комісії, а у разі його відсутності заступником голови, та секретарем комісії і зберігається у справах комісії.
Стаття 26. Спільне засідання комісій
1. За ініціативою однієї з комісій може проводитись спільне засідання двох чи більше комісій ради.
2. Для визнання участі комісії у спільному засіданні є факт присутності на спільному засіданні більшості від загального складу комісії. Якщо присутніми на засіданні є меншість загального складу комісії, присутні члени такої комісії мають право дорадчого голосу і не беруть участі в голосуванні.
3. Веде спільне засідання комісій голова комісії, яка ініціювала спільне засідання, а у разі його відсутності – заступник голови комісії. У разі відсутності заступника голови комісії головуючого визначають із присутніх членів комісій за взаємним погодженням.
4. Протокол спільного засідання веде секретар комісії, голова (заступник голови чи представник) якої очолює спільне засідання. У разі його відсутності секретаря визначають за взаємним погодженням.
5. Порядок проведення спільного засідання комісій має відповідати нормам, викладеним у цьому регламенті для засідання комісії.
6. Для прийняття рішення до участі в голосуванні допускаються члени комісій, участь яких у спільному засіданні визнана легітимною. Члени комісій, які згідно пункту 2 цієї статті мають право дорадчого голосу, відмічаються у протоколі засідання як запрошені і не приймають участі у прийнятті рішення.
7. Спільне рішення приймається, якщо за нього проголосували не менше 2/3 від присутніх членів комісій, які визнані легітимними для участі у спільному засіданні.
8. Протокол спільного засідання підписують головуючий та секретар спільного засідання. Оригінал протоколу зберігається у комісії, яка ініціювала спільне засідання. Інші комісії отримують копію протоколу.
Підрозділ 6. Тимчасові контрольні комісії ради
Стаття 27. Тимчасова контрольна комісія ради
1. Рада може створювати тимчасові контрольні комісії ради для підготовки та попереднього розгляду, доопрацювання проєктів рішень та інших документів ради з питань контролю за виконанням конкретних рішень ради, а також інших питань, що належать до компетенції місцевого самоврядування Жидачівської територіальної громади.
2. Питання про створення тимчасової контрольної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії ради за ініціативою міського голови або не менш як третиною депутатів від складу ради.
3. Тимчасова контрольна комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій ради.
Стаття 28. Створення тимчасової контрольної комісії ради
1. Тимчасова контрольна комісія ради утворюється шляхом ухвалення відповідного рішення.
2. Персональний склад тимчасової контрольної комісії утворюється з числа депутатів, які дали на це згоду. Кількісний склад тимчасової контрольної комісії формується з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій (депутатських груп).
3. До складу тимчасової контрольної комісії ради не може бути обраний депутат, у якого в разі обрання виникне реальний чи потенційний конфлікт інтересів з питань, для підготовки і попереднього розгляду яких утворюється відповідна комісія.
Потенційний конфлікт інтересів – у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Депутат, кандидатура якого запропонована до складу тимчасової контрольної комісії, зобов’язаний повідомити раду про неможливість брати участь у роботі тимчасової контрольної комісії за наявності зазначеної підстави.
4. Рішення ради про створення тимчасової контрольної комісії має визначати:
1) назву комісії;
2) кількісний склад комісії;
3) обраного радою голову (співголів) комісії;
4) персональний склад членів комісії;
5) завдання комісії;
6) термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи).
5. Для підготовки і доопрацювання проєктів рішень, контролю за виконанням рішень та інших документів у кожному окремому випадку шляхом ухвалення радою відповідного рішення утворюється нова тимчасова контрольна комісія.
Стаття 29. Припинення повноважень тимчасової контрольної комісії
1. Тимчасова контрольна комісія у визначений радою термін подає раді звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею проєкти рішень ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів.
2. Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії в постійних комісіях та на пленарному засіданні рада приймає щодо цих результатів остаточне рішення або дає доручення комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
3. Повноваження тимчасової контрольної комісії припиняються з прийняттям радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії.
РОЗДІЛ III. СЕСІЇ РАДИ
Підрозділ 1. Скликання, відкриття і закриття сесії
Стаття 30. Скликання сесії ради
1. Сесії, наступні після першої сесії новообраної ради, скликаються Жидачівським міським головою.
2. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.
3. У випадках передбачених діючим законодавством України сесію може скликати секретар міської ради.
4. Сесія міської ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради, виконавчого комітету міської ради.
5. Розпорядження про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
6. Інформацію про скликання сесії до відома депутатів доводить секретар ради. Секретар ради забезпечує оприлюднення оголошення про скликання сесії на офіційному сайті міської ради.
Стаття 31. Відкриття та закриття сесії ради
1. Сесію міської ради відкриває і веде міський голова, а у випадках, передбачених діючим законодавством – секретар або депутат ради.
2. Відкриваючи сесію, головуючий повідомляє номер сесії, наявну кількість депутатів та оголошує підставу її скликання.
3. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу.
4. У випадку необхідності роботи сесії протягом більше як одного пленарного засідання головуючий перед закриттям пленарного засідання уточнює на ньому час проведення наступного засідання ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у послідовності, визначеній згідно затвердженого порядку денного.
5. Закриття сесії оголошується головуючим на засіданні після завершення розгляду всіх питань, що були включені до порядку денного.
6. Сесія не може бути закрита, якщо рада не визначилась щодо всіх питань порядку денного.
7. Під час відкриття сесії та після її закриття виконується Державний Гімн України.
Підрозділ 2. Перша сесія ради нового скликання
Стаття 32. Скликання першої сесії новообраної ради
1. Перша сесія новообраної міської ради скликається Жидачівською міською виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до діючого законодавства.
2. Перше пленарне засідання першої сесії новобраної ради відкриває голова Жидачівської міської виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів Жидачівської міської ради та Жидачівського міського голови.
3. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного міського голови головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
Стаття 33. Порядок проведення першої сесії ради
1. Новообраний міський голова після визнання його повноважень продовжує роботу першої сесії ради та, у випадку необхідності, оголошує перерву у роботі сесії, інформуючи про дату і час наступного пленарного засідання та його порядок денний.
2. Для підготовки проєкту порядку денного першої сесії ради нового скликання та розгляду проєктів інших документів, що виносяться на першу сесію, новообраний міський голова ініціює створення робочої депутатської групи з числа новообраних депутатів міської ради.
3. Засідання робочої депутатської групи відбувається не пізніш як за 3 дні до оголошеної Жидачівською міською територіальною виборчою комісією першої сесії ради нового скликання.
4. Робоча депутатська група обирає зі свого складу голову та секретаря.
5. Засідання робочої депутатської групи з підготовки та проведення першої сесії новообраної міської ради оформляється протоколом, який підписує голова та секретар групи.
Стаття 34. Особливості ведення першої сесії у разі не обрання міського голови
1. У разі якщо на час проведення першої сесії міський голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова міської територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.
2. Після визнання повноважень новообраного міського голови робота наступних сесій ради здійснюється відповідно до діючого законодавства і цього регламенту.
Підрозділ 3. Робочі органи сесії ради
Стаття 35. Лічильна комісія
1. Лічильною комісією є робочий орган сесії ради, що створюється для підрахунку голосів депутатів під час голосування.
2. Для підрахунку голосів при відкритому поіменному голосуванні лічильні комісії формуються на кожній сесії з двох депутатів за поступальним принципом згідно алфавітного списку.
3. Лічильні комісії для підрахунку голосів при таємному голосуванні обираються радою процедурним рішенням, яким визначається їх кількісний та персональний склад. У роботі лічильної комісії не можуть брати участі депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.
4. Лічильна комісія не може складатися тільки з членів однієї депутатської групи/фракції.
5. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, який організовує роботу комісії та оголошує результати таємного голосування.
Підрозділ 4. Порядок денний сесії
Стаття 36. Формування проєкту порядку денного сесії ради
1. Проєкт порядку денного сесії ради формує міський голова.
2. Проєкт порядку денного сесії ради оприлюднюється на офіційному сайті міської ради і доводиться до відома депутатів не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніш як за день до сесії.
3. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вносити також постійні комісії, депутати, виконавчий комітет ради. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
4. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проєкту порядку денного сесії, подається з проєктом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами регламенту.
Стаття 37. Затвердження порядку денного
1. Проєкт порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради, для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії ради» в такій послідовності:
1) голосування за прийняття проєкту порядку денного за основу (приймається більшістю голосів від складу ради);
2) обговорення пропозицій щодо внесення змін і доповнень до порядку денного;
3) голосування за внесення змін і доповнень до порядку денного (приймається більшістю голосів присутніх на пленарному засіданні депутатів ради);
4) затвердження порядку денного в цілому (приймається більшістю голосів від складу ради).
2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до порядку денного можуть вноситися:
1) міським головою;
2) секретарем ради;
3) постійною комісією;
4) депутатською групою/фракцією
5) депутатами.
Стаття 38. Розгляд питань порядку денного
1. Питання затвердженого порядку денного сесії ради розглядаються у тій черговості, у якій вони були внесені в порядок денний при затвердженні його в цілому.
2. В окремих випадках черговість розгляду питань може бути змінено після обговорення за процедурним рішенням ради, прийнятим більшістю голосів присутніх на пленарному засіданні депутатів ради.
Підрозділ 5. Підготовка питань на розгляд сесії
Стаття 39. Підготовка та попередній розгляд проєкту рішення
1. Проєкти рішень з питань, включених у порядок денний сесії ради, за дорученням міського голови готують працівники апарату міської ради, комунальних установ і організацій, постійні комісії та інші.
2. Розгляду проєктів рішень на сесії ради передує їх ознайомлення на засіданні постійних комісій, до сфери повноважень яких належать ці питання. На засіданні постійних комісій проєкт рішення представляє його розробник.
3. Після розгляду на засіданні постійних комісій проєкт рішення, що планується на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій та електронній формах не пізніше як за три дні до його розгляду на пленарному засіданні, окрім обумовлених цим регламентом випадків термінового розгляду питань.
4. Розгляду на пленарному засіданні ради підлягають запропоновані міським головою невідкладні проєкти рішень, а також проєкти рішень, які з різних причин не розглядалися на засіданні постійних комісій.
5. Текст проєкту рішення повинен складатися з таких частин:
1) мотивуюча, в якій містяться зміст клопотання, обставини, якими викликана необхідність прийняття рішення та посилання на закони, інші нормативні акти, які дають законодавчу підставу для прийняття запропонованого рішення;
2) резолютивна, в якій конкретно і чітко формулюються завдання, визначені виконавці, терміни виконання завдання;
3) заключна, в якій вказана посадова особа або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням рішення.
6. До проєкту рішення додаються вказані у тексті додатки, а при необхідності – висновки постійних комісій.
7. Проєкти рішень візують:
1) начальник юридичного відділу, чи особа, яка його заміняє – всі проєкти рішень;
2) начальник фінансового відділу, чи особа, яка його заміняє – проєкти рішень, що стосуються бюджету територіальної громади, структури апарату міської ради та її відділів;
3) заступники міського голови та начальники відділів міської ради – проєкти рішень, що входять до їх компетенції та посадових обов’язків;
4) секретар ради - проєкти рішень, що входять до його компетенції;
5) автор проєкту рішення.
Підрозділ 6. Пленарні засідання
Стаття 40. Розклад пленарних засідань сесії ради
1. Сесія ради розпочинається з пленарного засідання у визначений в розпорядженні про проведення сесії час.
2. Якщо інше не встановлено окремим розпорядженням про скликання сесії ради, пленарні засідання ради починаються об 11 годині.
3. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 15 хвилин.
4. Під час роботи сесії може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день.
Стаття 41. Встановлення правоспроможності/кворуму засідання
1. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
2. Перед початком пленарного засідання секретар ради реєструє депутатів, які прибули для участі в роботі сесії. Дані щодо кількості присутніх депутатів оголошуються головуючим на початку засідання.
3. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день.
Підрозділ 7. Ведення пленарних засідань
Стаття 42. Головуючий на пленарному засіданні ради
1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання ради міський голова.
2. У разі відсутності міського голови або у випадках, передбачених діючим законодавством, обов’язки головуючого виконує секретар ради – за посадою. У випадках, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» одноразово головуючим на сесії може бути обраний радою депутат.
Стаття 43. Повноваження головуючого
1. Головуючий на засіданні ради:
1) відкриває, веде та закриває засідання, оголошує перерви;
2) виносить на обговорення проєкти рішень ради, оголошує їх доповідачів та розробників;
3) інформує про матеріали, що надійшли на адресу ради;
4) організовує розгляд питань;
5) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
6) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
7) ставить питання на голосування, оголошує його результати;
8) забезпечує дотримання цього регламенту всіма присутніми на засіданні;
9) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
10) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;
11) здійснює інші повноваження, що випливають з цього регламенту.
2. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам зачитувати письмові документи, пропозиції щодо обговорюваного питання.
3. З питань, підготовлених відповідною комісією ради, документи, пропозиції від комісії зачитує визначений комісією доповідач.
Стаття 44. Оголошення початку розгляду питання порядку денного
1. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні.
2. Головуючий оголошує питання, що підлягає розгляду відповідно до порядку денного і надає слово доповідачеві з цього питання.
3. Головуючий може запропонувати об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається радою без обговорення більшістю голосів присутніх на засіданні депутатів.
4. Перед розглядом питання порядку денного головуючий може робити повідомлення раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу доповідача або процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли пленарне засідання не можна відкрити через відсутність кворуму.
Підрозділ 8. Порядок надання слова
Стаття 45. Регламент розгляду питання
1. Розгляд питання порядку денного включає: доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключне слово.
2. Для доповіді надається час тривалістю до 20 хвилин, співдоповіді – до 10 хвилин, запитання та відповіді доповідачеві – до 10 хвилин і заключного слова – до 5 хвилин.
3. Для виступів в обговоренні надається час тривалістю до 5 хвилин; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проєктів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у «різному» – до 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок – 2 хвилини.
4. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. У разі наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
5. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний термін.
6. Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного, якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.
Стаття 46. Загальний час для обговорення питання
1. Загальний час для обговорення питання на пленарному засіданні ради становить не більш як одна година.
2. Якщо у ході обговорення з’ясується, що визначеного часу недостатньо, то рада без обговорення може прийняти процедурне рішення про збільшення часу для обговорення або зняти питання з розгляду, як непідготовлене в порядку, встановленому регламентом для виключення питання з порядку денного.
Стаття 47. Надання слова
1. Заява про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного, як правило, подається в письмовій формі головуючому після оголошення початку розгляду питання. У заяві вказується назва депутатської групи чи постійної комісії, від якої уповноважений виступити депутат або те, що він виступає від себе особисто.
2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючий оголошує список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.
3. В окремих випадках, коли не надійшло письмових заявок, а також для розгляду процедурних питань головуючий надає слово для виступу за зверненням депутата, підтвердженим підняттям руки.
4. Депутат (крім міського голови, секретаря ради, голів постійних комісій ради, представника від фракції, доповідача) може виступити на засіданні ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки в разі необхідності процедурним рішенням ради, прийнятим без обговорення.
5. Окремі репліки чи виступи депутатів з місця, зроблені без надання слова головуючим, є неприпустимими, до уваги не беруться та до протоколу і стенограми засідань не вносяться.
Стаття 48. Гарантоване право слова
1. Кожна із фракцій та постійних комісій має гарантоване право на постановку запитання доповідачу, а також на виступ одного свого представника з питання порядку денного чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
2. Депутату належить гарантоване право виступу на сесії. Автору проєкту рішення чи поправки, яка голосується, надається слово для виступу.
Стаття 49. Відмова від виступу
1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, повідомивши про це головуючого.
2. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова.
Стаття 50. Вимоги до виступу
1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошують з трибуни.
2. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи/фракції чи комісії ради – зазначає і їх назву.
3. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.
4. Доповідь, співдоповідь мають містити інформацію про суть проблеми, що розв’язується рішенням, яке обговорюється, зміст самого рішення та можливі позитивні та негативні наслідки від його ухвалення.
5. Пропозиції щодо питання, яке розглядається або до проєкту рішення, яке голосується, мають бути чітко сформульованими і містити визначену позицію промовця щодо цього питання.
6. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату почергово на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
7. Якщо депутат вважає, що доповідач або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається одразу після звернення.
Стаття 51. Оголошення голосування
1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.
2. З цього моменту слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування і тільки до моменту заклику проголошення головуючим фрази: «Ставиться на голосування...».
Підрозділ 9. Обговорення питань порядку денного
Стаття 52. Загальний порядок обговорення питання
1. Обговорення питання на засіданні ради включає:
1) доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;
2) співдоповіді, запитання співдоповідачам і відповіді на них (у разі необхідності);
3) внесення й обговорення пропозиції, а також прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність, якщо такі є;
4) виступи по одному представнику від постійних комісій, які бажають виступити;
5) виступи представників від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити;
6) виступи депутатів, що записались на виступ;
7) оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;
8) уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування.
2. У ході обговорення доповідач і співдоповідачі можуть давати довідки щодо своїх виступів, для цього їм позачергово надається слово.
3. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу чи прийняття процедурного рішення про скорочення обговорення, головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення.
Стаття 53. Скорочена процедура
1. Рішення щодо поправок, з процедурних питань та інших зазначених у регламенті питань приймаються радою після скороченого обговорення, яке включає:
1) виступи ініціаторів з внесенням та обґрунтуванням пропозицій;
2) виступ голови або представника профільної комісії, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувала ця комісія;
3) виступи депутатів на підтримку та проти прийняття пропозиції;
4) уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;
Стаття 54. Неприйнятність питання до розгляду
1. У ході обговорення питань депутати ради у будь-який час можуть порушити питання про їх неприйнятність за таких підстав:
1) їх невідповідності Конституції або чинним законам, прийнятим рішенням ради;
2) їх прийняття не входить до компетенції ради.
2. У разі порушення кількох питань про їх неприйнятність обговорення цих питань здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх надходження.
3. Рішення про неприйнятність приймається більшістю депутатів від загального складу ради.
Стаття 55. Відкладення розгляду питання
1. До і під час обговорення питання порядку денного депутати можуть поставити стосовно нього відкладене питання, а саме: відкласти його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій.
2. Рішення щодо відкладених питань приймаються більшістю голосів від загального складу ради, за винятком випадків, визначених регламентом.
Підрозділ 10. Прийняття рішень
Стаття 56. Прийняття рішень радою
1. На пленарних засіданнях рада може приймати нормативні та інші акти у формі:
1) рішення ради, прийнятого у межах її компетенції, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;
2) звернення – рішення ради, зверненого до не підпорядкованих раді суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
3) процедурного рішення – рішення, прийнятого радою з процедурних питань відповідно до цього регламенту.
2. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом персонального голосування депутатів.
3. Результатом обговорення і голосування за проєкт рішення є:
1) прийняте рішення про задоволення клопотання;
2) прийняте рішення про відмову у задоволенні клопотання з обгрунтуванням та посиланням на діюче законодавство;
3) відхилення проєкту рішення.
4. При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
5. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
6. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
7. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.
8. У випадку, якщо за результатами голосування рішення не прийнято (за задоволення чи відмову у клопотанні проголосувала меншість депутатів від загального складу ради), такі проєкти рішень вважаються відхиленими і переносяться на наступну сесію для повторного розгляду.
9. Проєкт рішення по розгляду відповідного клопотання, який повторно (вдруге) не отримав необхідної більшості голосів для прийняття рішення (відхилений вдруге), вважається відхиленим повторно, знімається з розгляду і не включається в порядок денний наступних сесій.
10. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування.
Підрозділ 11. Види голосування
Стаття 57. Способи голосування
1. Рішення ради приймаються відкритим поіменним і таємним голосуванням.
Стаття 58. Відкрите поіменне голосування
1. Відкритим поіменним голосуванням рада приймає всі рішення, окрім випадків, передбачених діючим законодавством та цим Регламентом.
2. У разі відсутності технічного оснащення поіменне голосування проводиться шляхом зачитування членами лічильної комісії списку депутатів; кожен депутат під час зачитування його прізвища оголошує своє рішення з варіантів, що ставляться на голосування. Члени лічильної комісії фіксують оголошене рішення депутата і вносять його у листок голосування за відповідне питання порядку денного пленарного засідання. Члени лічильної комісії підписують кожний листок поіменного голосування.
3. Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів і повідомляють результат голосування, який заноситься до протоколу пленарного засідання.
4. У випадку наявності технічних засобів для поіменного голосування результати голосування оголошує головуючий на сесії. Результати голосування вносяться у протокол пленарного засідання, переносяться на паперові носії, що підписуються членами лічильної комісії.
5. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному сайті Жидачівської міської ради в день голосування.
6. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.
7. Результати поіменного голосування зберігаються протягом необмеженого строку.
Стаття 59. Таємне голосування
1. Таємне голосування проводиться за процедурним рішенням ради та у випадках, передбачених діючим законодавством та цим регламентом. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відмічає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.
2. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються секретарем ради.
3. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:
1) отримує від секретаря ради складений за алфавітним порядком список усіх депутатів та бюлетені для таємного голосування;
2) забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.
4. Члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень. Депутат заповнює бюлетень і опускає його у скриньку для таємного голосування.
5. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів. Під час підрахунку голосів і встановлення результатів виборів можуть бути присутні лише члени лічильної комісії.
6. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії оголошує результати голосування.
Підрозділ 12. Набуття чинності та оскарження рішень ради
Стаття 60. Набрання чинності рішень ради та їх оприлюднення
1. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк введення їх у дію.
2. Прийняті на пленарному засіданні ради рішення підлягають обов’язковому оприлюдненню невідкладно, але на пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа.
3. Рішення міської ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд ради із обгрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
4. Рішення ради з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підрозділ 13. Порядок прийняття рішень ради, які згідно закону є регуляторними актами
Стаття 61. Планування діяльності ради з підготовки проєктів регуляторних актів
1. Рада затверджує план діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
2. План діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проєктів, цілей їх прийняття, строк підготовки проєктів, відповідальних за розроблення проєктів регуляторних актів.
3. Затверджений рішенням ради план діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів, а також зміни до нього оприлюднюються на офіційній сторінці ради в мережі Інтернет та у друкованому засобі масової інформації, визначеному радою, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Стаття 62. Особливості оприлюднення проєктів регуляторних актів та аналізу їх регуляторного впливу
1. Кожен проєкт регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань на офіційній сторінці ради в мережі Інтернет.
2. Повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акта, з метою одержання зауважень і пропозицій, та аналізу регуляторного впливу розміщується на офіційній сторінці ради в мережі Інтернет та у друкованому засобі масової інформації. Повідомлення повинно містити інформацію, визначену Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Стаття 63. Особливості розгляду проєктів регуляторних актів
1. Кожен проєкт регуляторного акта, що запланований на розгляд ради, подається до відповідальної постійної комісії з питань законності, взаємодії з громадськими формуваннями, регламенту і депутатської етики (далі – комісія) для вивчення та надання висновків про відповідність проєкту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
2. Комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу розробленого проєкту регуляторного акта, який разом з цим проєктом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до Державної регуляторної служби України для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проєкту відповідно до принципів державної регуляторної політики.
3. Комісія вивчає подані розробниками проєкти регуляторних актів та аналізи їх регуляторного впливу і обговорює їх на своєму засіданні. За результатами розгляду комісія доручає голові комісії підписати експертні висновки.
4. Строк підготовки експертних висновків не більше 14 робочих днів з дня отримання розроблених документів.
5. Після отримання від Державної регуляторної служби України пропозицій комісія на своєму засіданні готує висновки про відповідність проєктів регуляторних актів вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» і доручає голові комісії їх підписати.
6. Пакет документів, який розглядала постійна комісія з питань законності, взаємодії з громадськими формуваннями, регламенту і депутатської етики, разом з пропозиціями Державної регуляторної служби України, експертним висновком щодо регуляторного впливу розробленого проєкту регуляторного акта та висновком про відповідність проєктів регуляторних актів вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», передається для вивчення до постійної комісії, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проєкту регуляторного акта.
7. При представленні на пленарному засіданні сесії ради проєкту регуляторного акта голова постійної комісії з питань законності, взаємодії з громадськими формуваннями, регламенту і депутатської етики доповідає висновки цієї комісії про відповідність проєктів регуляторних актів вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також пропозиції Державної регуляторної служби України.
Стаття 64. Особливості прийняття регуляторних актів та їх оприлюднення
1. Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений радою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:
1) відсутній аналіз регуляторного впливу;
2) проєкт регуляторного акта не був оприлюднений.
2. Регуляторний акт вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше ½ депутатського складу ради.
3. Прийнятий регуляторний акт офіційно оприлюднюється на офіційній сторінці ради в мережі Інтернет та у друкованому засобі масової інформації, визначеному радою, не пізніш як у десятиденний строк після його прийняття.
Підрозділ 14. Дисципліна та етика пленарних засідань
Стаття 65. Дотримання регламенту виступів
1. На засіданні ради промовець не повинен вживати образливих висловлювань, непристойних та лайливих слів, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, інакше головуючий на засіданні може припинити його виступ.
3. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова.
Стаття 66. Дотримання дисципліни в залі засідань
1. Під час засідання ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
2. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня процедурним рішенням рада може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом вимоги головуючого.
3. Особи, що перебувають у залі, де проводиться сесія, перед початком її роботи повинні відключити дзвінки мобільних телефонів.
4. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
5. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв’язку з обставинами, зазначеними у частині 1 цієї статті, пленарне засідання ради відбувається у день і час оголошений головуючим.
Стаття 67. Санкції за порушення регламенту
1. Значне порушення депутатом цього регламенту і загальноприйнятих норм моралі та етики може бути підставою для позбавлення радою його права брати участь у подальшій роботі засідання. Рішення дисциплінарного характеру приймається радою як процедурне. У разі його прийняття депутат, який порушує регламент, норми моралі і етики повинен залишити зал.
Підрозділ 15. Протокол та запис засідання
Стаття 64. Протокол засідання ради
1. Засідання ради протоколюється. Ведення протоколу пленарних засідань здійснює секретар ради. Протокол засідання ради підписує головуючий на засіданні та секретар ради.
2. У протоколі засідання ради зазначають: дату, час і місце проведення засідання, кількість присутніх на засіданні депутатів, винесені на розгляд питання порядку денного, прізвища головуючого на засіданні і промовців, дані про запрошених та присутніх на сесії осіб (прізвище, ім'я, по-батькові, посада чи місце роботи); всі винесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення; повні результати голосування і прийняті рішення. До протоколу засідання ради додатково включають: дані про поіменну реєстрацію присутніх на засіданні депутатів; список депутатів, про яких відомо, що вони були відсутні на засіданні з поважних причин; результати поіменного голосування; повні результати голосування.
Стаття 65. Запис засідання
1. Під час роботи сесії здійснюється її аудіозапис.
2. За наявності технічної можливості проводиться відеозапис та онлайн-трансляція (відео-трансляція) пленарного засідання ради.
Стаття 66. Зберігання протоколів та аудіо- і відеозаписів пленарних засідань
1. Аудіо- та відеозаписи і протоколи пленарного засідання ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення та прийняття рішення радою.
2. Протоколи, аудіо- та відеозаписи пленарних засідань ради зберігаються у секретаря ради.
РОЗДІЛ IV. КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ
Стаття 67. Врегулювання конфлікту інтересів
1. У разі виникнення конфлікту інтересів під час діяльності на виконання функцій місцевого самоврядування міський голова, секретар міської ради, депутати міської ради, подають відповідну заяву під час підготовки проєкту рішення. Заяву про виникнення конфлікту інтересів при прийнятті певного рішення міський голова подає сесії міської ради, а секретар та депутатами міської ради – міському голові. Заяви реєструються у встановленому порядку.
2. Депутат міської ради, у якого виник конфлікт інтересів, у разі його присутності при розгляді проєкту рішення на засіданні постійної комісії оголошує про цей факт і не бере участі у голосуванні. Всі дії депутата спрямовані на запобігання і врегулювання конфлікту інтересів фіксуються у протоколі засідання комісії.
3. Під час роботи сесії міської ради при представленні проєкту рішення оголошується подана згідно пункту 1 цієї статті заява про конфлікт інтересів. Міський голова, секретар та депутати міської ради, які присутні на пленарному засіданні при прийнятті рішення, що викликає конфлікт інтересів, оголошують про цей факт і не беруть участі у голосуванні. Всі дії міського голови, секретаря та депутатів ради, які спрямовані на запобігання і врегулювання конфлікту інтересів у зв’язку з поширенням на них дії Закону України «Про запобігання корупції», фіксуються у протоколі пленарного засідання сесії міської ради.
4. У разі якщо неучасть депутата міської ради, у якого виник конфлікт інтересів, у прийнятті рішення радою призведе до втрати її правомочності (кворуму), розгляд проєкту рішення переноситься на наступне пленарне засідання міської ради.
Стаття 68. Контроль за дотриманням вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
1. Здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України «Про запобігання корупції», надання консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію з питань законності, взаємодії з громадськими формуваннями, регламенту і депутатської етики.
РОЗДІЛ V. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ СЕСІЙ
І ЗАСІДАНЬ ПОСТІЙНИХ КОМІСІЙ РАДИ В УМОВАХ
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА/АБО НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ
Стаття 69. Порядок проведення дистанційних засідань сесій та засідань постійних комісій ради
1. В умовах запровадження надзвичайної ситуації або надзвичайного стану, в тому числі спричинених спалахами епідемій та пандемій, що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення та введення такого стану відповідно до законодавства на всій території України або окремих територіях, пленарні засідання ради та засідання постійних комісій ради можуть проводитися в режимі відеоконференції/аудіоконференції або з використанням електронного цифрового підпису (дистанційне засідання).
2. В порядок денний дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання, щодо проведення невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі спричинених спалахами епідемій та пандемій, чи реалізації повноважень, пов’язаних з такими обставинами, процедурні питання.
В режимі дистанційних засідань не можна приймати рішення, які потребують таємного голосування.
3. Розпорядження про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання ради чи постійної комісії. Розпорядження про дистанційне засідання розміщується на офіційній сторінці міської ради в мережі Інтернет з одночасним направленням цієї інформації та проєктів актів з супровідними документами на електронну адресу кожного депутата. Запис дистанційного засідання є невід’ємною частиною протоколу засідання.
4. Організацію та технічне забезпечення дистанційних засідань забезпечують відповідальні працівники апарату міської ради, які визначені у розпорядженні про дистанційне засідання.
РОЗДІЛ VІ. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 70. Порядок прийняття регламенту, внесення змін і доповнень до регламенту
1. Регламент ради затверджується на пленарному засіданні ради не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів ради.
2. У випадку прийняття законодавчих актів, в результаті яких може виникнути неузгодженість окремих положень цього регламенту з діючим законодавством, на черговій сесії ради повинні бути внесені вiдповiднi зміни та доповнення до регламенту. До прийняття piшення сесії про внесення змін та доповнень в регламент діють положення чинного законодавства України з відповідних питань місцевого самоврядування.
3. Iншi змiни та доповнення до регламенту приймаються до розгляду міською радою з iнiцiативи міського голови, секретаря ради та постійних комісій ради.
4. Рішення про внесення змін і доповнень до регламенту приймається на пленарному засіданні ради не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів ради.
Про внесення змін і доповнень до Регламенту Жидачівської міської ради VII скликання 2015 – 2020 р.р.
Регламент Жидачівської міської ради сьомого скликання 2015-2020 р.р.
Регламент Жидачівської міської ради
