"СТЕЛА ПАМ'ЯТІ" НА ПЛОЩІ СВОБОДИ У МІСТІ ЖИДАЧЕВІ ПОПОВНИЛАСЬ ПОРТРЕТАМИ ЩЕ ШЕСТИ ПОЛЕГЛИХ ГЕРОЇВ
29 серпня в День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, в місті Жидачеві, біля «СТЕЛИ ПАМ’ЯТІ» полеглих Героїв, за участі рідних і близьких Захисників України, представників духовенства та ветеранів російсько-української війни, відбувся захід «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ».
Вшанування пам’яті полеглих Захисників України розпочали спільним виконанням Гімну України. Присутні на площі Свободи хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Захисників України, яких було згадано поіменно. Пом’янули наших Героїв спільною Молитвою, покладанням квітів та запаленням лампадок. До рідних Захисників України звернувся Жидачівський міський голова Володимир Левко. Подякував нашим Воїнам, які захищають рідну землю. Побажав усім миру, добра і щастя на вільній українській землі.
Сьогодні «СТЕЛА ПАМ’ЯТІ» на площі Свободи у місті Жидачеві поповнилась портретами ще шести наших Героїв, які віддали своє життя за Україну, за нашу Свободу.
Василь Лазорко (22.06.1983-12.02.2025). Захисник України народився в місті Жидачеві, навчався у місцевій школі №2 та Жидачівському професійному ліцеї, а також у Бережанському агротехнічному інституті. Проживав із сім’єю у Стрию. Під час війни повернувся з-за кордону, залишивши постійне місце праці. У лавах Збройних Сил України був з березня 2024 року. Проходив військові навчання у Латвії. Захищаючи незалежність і територіальну цілісність України, Воїн Василь Лвзорко – солдат 3-ї окремої штурмової бригади загинув 12 лютого 2025 року біля населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області.
Ігор Гачак (13.04.1989-17.03.2025). Захисник України народився в місті Жидачеві, навчався у місцевій школі №2 та професійному ліцеї, а також здобув вищу освіту у Тернополі. 17 років працював у рідному місті, на підприємстві «Монді». Був одним із кращих працівників колективу цього підприємства.. До лав Захисників України приєднався у червні 2024 року. Брав участь у важких за рідну землю. Захисник України Ігор Гачак – старший солдат 5-ї окремої важкої механізованої бригади загинув 17 березня 2025 року під час боїв на Покровському напрямку, поблизу села Андріївка Донецької області.
Богдан Пундор (21.03.1998-28.04.2025). Захисник України народився в селі Межиріччя Жидачівської громади, навчався у місцевій школі, а також в технікумі в місті Новий Розділ. Здобув вищу освіту у Львівському лісотехнічному університеті.. До лав Захисників України приєднався у серпні 2024 року. Мужньо виконавши військовий обов’язок за бою за Україну, її свободу і незалежність, Воїн Богдан Пундор – солдат 2-ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України загинув 28 квітня 2025 року в районі населеного пункту Малинівка Покровського району Донецької області.
Іван Тимчишин (29.07.1978-26.04.2025). Захисник України народився в селі Голобутів Стрийського району, навчався у місцевій школі. Після одруження проживав у місті Жидачеві, яке стало для нього також рідним. Воїн Іван Тимчишин – солдат 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 26 квітня 2025 року в районі населеного пункту Новоукраїнка Покровського району Донецької області.
Микола Садовий (18.04.1984-9.05.2025). Захисник України народився в селі Межиріччя Жидачівської громади, навчався у місцевій школі, а також у професійному ліцеї міста Новий Розділ. До лав Захисників України приєднався ще на початку повномасштабного вторгнення російських окупантів, у вересні 2022 року. За майже 3 роки йому довелося пройти чимало нелегких випробувань війною. Воїн Микола Садовий – молодший сержант 63-ї окремої механізованої бригади, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 9 травня 2025 року в районі населеного пункту Торське Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області.
Іван Мацук (9.02.1999-12.08.2025). Захисник України, капітан ЗСУ Іван Мацук – командир роти протитанкових ракетних комплексів народився в місті Жидачеві, навчався у місцевій школі №1. Після завершення навчання в школі вступив до Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Служив у складі 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. Захищаючи рідну землю від російських окупантів, вирізнявся незламністю духу, високою професійністю і відданістю Присязі. За особисту мужність, сумлінну багаторічну службу та видатні заслуги у бойових діях, був нагороджений Відзнакою Президента України, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України та багатьма іншими державними відзнаками. Воїн помер у госпіталі міста Дніпра 12 серпня 2025 року.
Біля «СТЕЛИ ПАМ’ЯТІ» також рідним Захисників України вручили ордени «За мужність» ІІІ ступеня, якими відзначено шістьох наших Героїв. На жаль, посмертно.
Володимир Стасюк народився в селі Рогізно Жидачівської громади. З перших днів повномасштабної війни Володимир добровольцем пішов захищати рідну землю від російської агресії. Командир відділення автомобільного взводу, молодший сержант 63-ї окремої механізованої бригади загинув у боях з російськими окупантами 22 грудня 2022 року поблизу східної околиці Бахмута Донецької області.
Тарас Семенюк народився селищі Делятин на Івано-Франківщині. Проживав із родиною у місті Жидачеві. Працював у колективі Жидачівського целюлозно-паперового комбінату. У вересні 2022 року пішов добровольцем захищати рідну землю. Старший сержант Тарас Семенюк - навідник механізованого взводу 63-ї окремої механізованої бригади загинув 8 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва Луганської області.
Василь Вінтонів народився в селі Бережниця Жидачівської громади. Восени 2023 року став до лав Захисників України. Захищав рідну землю у складі 65-ї окремої механізованої бригади, був стрільцем-помічником гранатометника. Загинув 5 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.
Роман Гладів народився в селі Заболотівцях Жидачівської громади.. Воїн Роман Гладів – стрілець 14-ї окремої механізованої бригади загинув 21 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вільшана Харківської області.
Мирослав Лучишин народився в місті Жидачеві. Гранатометник десантно-штурмового відділення 95-ї окремої десантно-штурмової бригади загинув 21 серпня 2024 року в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мала Локня Курської області.
Сергій Філь народився в селі Млиниська Жидачівської громади. Солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади загинув 25 серпня 2024 року в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Виїмка Бахмутського району Донецької області.
Рідним зниклого безвісти Воїна Зіновія Петрицького та Захиснику України Володимиру Кулику було також вручено відзнаки Міністра оборони України.
Від «СТЕЛИ ПАМ’ЯТІ» колона вирушила до Алеї Героїв, де біля «Дерева Надії» - символу віри і надії на повернення зниклих безвісти за особливих обставин та полонених військовослужбовців Жидачівської громади всі разом помолились за Україну та її Захисників.
Усі присутні біля «Дерева Надії» слухали зворушливі розповіді рідних зниклих безвісти та полонених Захисників України.
«Повертайтесь живими Герої. Повертайтесь до рідного дому» - ці слова торкалися сердець рідних і близьких наших Захисників, які живуть з вірою та надією, що наші Воїни повернуться додому живими і знімуть із «Дерева Надії» стрічку з іменним жетоном.
Захід завершили спільним виконанням Гімну України. А рідні та близькі зниклих та полонених Воїнів ще довго не розходились, залишались біля «Дерева Надії». Вони сьогодні єднаються, щоб разом пройти важкі випробування й живуть з надією.
Пам’ятаємо, чекаємо, боремось разом.
