У СЕЛІ БЕРЕЖНИЦЯ ЖИДАЧІВСЬКОЇ ГРОМАДИ ВСТАНОВИЛИ МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ В ПАМ'ЯТЬ ПРО ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ БОГДАНА МАЗУРА ТА ВАСИЛЯ АБРАМІВА
Сьогодні, 23 квітня, у селі Бережниця Жидачівської громади відкрили меморіальні дошки в пам'ять про полеглих захисників України Богдана Мазура та Василя Абраміва. Пам'ятні знаки встановили на фасаді школи, в якій навчалися Герої.
Вшанування пам'яті захисників України розпочали спільним виконанням Гімну України та хвилиною мовчання. У церемонії відкриття пам'ятних знаків на честь полеглих Героїв взяв участь воїн, учитель місцевої школи Ярослав Гаразд.
Отець Ярослав Квасній освятив меморіальні дошки та звернувся до рідних захисників України і всіх присутніх із закликом берегти пам'ять про полеглих Героїв та єднатися у підтримці наших захисників.
Галина Татарин - рідна сестра полеглого воїна Богдана Мазура розповіла про те, як її брат пішов захищати рідну землю, про його важкі фронтові дороги. Особливо важкими були бої за визволення села Кринки на лівому березі Дніпра на Херсонщині.
Учні школи, в якій навчалися чотири полеглі захисники України Ігор Капустинський, Володимир Стасюк, Богдан Мазур та Василь Абрамів, разом із присутніми на урочистому відкритті пам'ятних знаків на честь полеглих Героїв, виконали пісню "Ой, у лузі червона калина", яка стала Гімном незламності українського народу.
Про захисників України щирими і теплими словами згадав староста Бережницького старостинського округу Жидачівської громади Андрій Швед.
У вшануванні пам'яті полеглих воїнів взяв участь Жидачівський міський голова Володимир Левко. Очільник громади спілкувався із рідними захисників України.
Воїн Богдан Мазур народився 27 червня 1983 року в селі Бережниця Жидачівської громади. Навчався у місцевій школі та Жидачівському професійному ліцеї. З юних літ був вихований у любові до Бога і рідної землі. Був товариським, чуйним і добрим, мав золоті руки, працював на одному з приватних підприємств у Львові. Там проживав із сім'єю - дружиною Наталею і дочкою Орисею. Став на захист рідної землі в червні 2023 року. Служив матросом 2-го батальйону морської піхоти військової частини А2802. Воїн загинув 2 грудня 2023 року в бою за визволення української землі під час ведення наступальних дій в районі населеного пункту Кринки Херсонської області. Похоронили захисника України 19 грудня 2023 року у селі Бережниця Жидачівської громади.
Воїн Василь Абрамів народився 15 січня 1977 року в селі Журавків Жидачівської громади. Навчався у школі села Бережниця, а також у Жидачівському професійному ліцеї. Після завершення навчання проходив військову службу на Харківщині. У квітні 2023 року Василь Абрамів пішов добровольцем захищати рідну землю від московської орди. Був гранатометником 2-го взводу оперативного призначення, 3-ї роти оперативного призначення, 5-го батальйону оперативного призначення військової частини А3029 Національної гвардії України. Захищаючи рідну землю, отримав важкі поранення 29 січня 2024 року в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області та був евакуйований до лікарні у м. Дніпро. До останнього лікарі боролися за життя нашого захисника. На жаль, поранення були надто важкими. 13 лютого 2024 року перестало битися серце воїна. Захисника України похоронили 17 лютого 2024 року в селі Журавків Жидачівської громади.
Вічна пам'ять, шана і слава Героям!
