До річниці пам’яті Героя України Тараса Матвіїва у Жидачівському МБК «Удеч» організують перегляд фільму «Воїн»
10 липня 2021 року, о 16 год., у Жидачівському МБК «Удеч» до річниці пам’яті Героя України Тараса Матвіїва організують перегляд документального фільму «Воїн». Автор фільму Олег Василевський (вхід вільний).
10 липня, о 9 год. 30 хв., в м. Жидачеві, в храмі св. Воскресіння Господнього, на вшанування пам’яті Героя України Тараса Матвіїва, відбудеться поминальне Богослужіння.
Після завершення Богослужіння пам’ять захисника України вшанують біля могили Героя.
Рік тому, 10 липня 2020 року, на Луганщині, під Троїцьким, захищаючи Україну, загинув наш краянин Тарас Матвіїв. Ціною власного життя він врятував від смерті двох побратимів, відтягнувши їх із палаючого бліндажу. В цей час інша міна впала на позицію і осколками смертельно поранила мужнього воїна, командира взводу 24-ї окремої механізовано бригади імені Короля Данила.
Указом Президента України від 13 липня 2020 року молодшому лейтенанту Тарасу Матвіїву присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Звання Героя України присвоєно за особисту мужність, виявлену в захисті суверенітету й територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.
Тарас Матвіїв народився на Волині, але з дитинства жив у Жидачеві. Після завершення навчання у Жидачівській школі №1, в 2011 році – закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету імені Івана Франка, був кореспондентом ТРК «Ера» (2011-2012) та телеканалу TVI (2012-2013), блогером у низці видань, зокрема, «Дивись інфо», LB.ua, «Львівська мануфактура новин».
Влітку 2015 року став добровольцем Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. З 2015 року – депутат Жидачівської районної ради VII скликання. Був організатором військово-патріотичних вишколів «Лицар Удеча» та «Удеч-фесту «Івана Купала».
У вересні 2018 року вступив на курси лідерства Національної Академії Сухопутних Військ ім. Петра Сагайдачного, де отримав військове звання молодшого лейтенанта та з грудня 2019 року проходив військову службу за контрактом на посаді командира взводу у 24 ОМБр. Виконував завдання на взводному опорному пункті «Сармат».
Активний учасник Революції Гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співорганізатором «Пошукової ініціативи» (організації, що розшукувала зниклих людей під час Революції Гідності), член ГО «Українська галицька асамблея», засновник ГО «Народний легіон», активіст руху «Стоп лісоцид»
В одному з дописів Тарас описав свій шлях Героя: «Останні 5 років я не знаю спокою. Зачинаючи від Майдану, транзитом через волонтерський і добровольчий рух, участь в самоврядуванні і аж до теперішньої служби в ЗСУ. Я свідомо обрав шлях постійних потрясінь і викликів, відкинувши попередній спосіб життя, медійну кар’єру і навіть давні мрії. Бо не міг по –іншому. Як не могли тисячі інших, що були поруч. Ми покірно прийняли виклик часу і вийшли далеко за межі «зони комфорту». Ми стали нагадувати кочівників, що рвонули з осілих місць у безкраї степи, не маючи уявлень,що чекає за горизонтом. Такий стиль життя підходить далеко не для всіх».
Зі слів його друзів, однокурсників, бойових побратимів, він був дуже світлою, позитивною людиною. Ніколи не шукав легких шляхів. Все, що писав, було глибоким і водночас щирим. Його не можна було не любити – навіть коли не усміхався, очі завжди випромінювали радість.
Дуже сумно… Ніколи не забудемо тих очей.
Високий, усміхнений, спокійний і ерудований. Він з усіма вмів знайти спільну мову і з ним завжди було цікаво спілкуватися на різні теми, добре знав історію. Був ініціатором розробки програми національно-патріотичного виховання молоді. Все, за що брався, мало результат або продовження.
Вирізнявся харизмою, дотриманням слова, був допитливим. Він не біг за зірками. За посадою він був освічений і професійний, хотів максимально досягти успіху. І досягнув, бо був надійною опорою свого командира роти і підлеглих.
Він поважав думку людей, прислухався до неї і чув людей. Просто був гідною людиною. Його боліли проблеми інших.
Завжди був дуже свідомим і відповідальним, старшим за свій вік, не міг стояти осторонь несправедливості. Принципова, чесна, порядна Людина, правдоруб. Ерудит, потенціал якого лише зростав.
Міг обрати будь-який шлях і досягти успіху, але обрав жертовність. Свідомо. І це вражає.
Віддав себе землі, яку любив понад усе. За це йому вічна слава й низький уклін матері й батькові, які виховали такого сина.
Владика Тарас Сеньків під час Богослужіння, яке відбулося напередодні, 27 червня 2021 року в м. Жидачеві, в храмі св. Воскресіння Господнього, звертаючись до всіх присутніх, закликав служити Богові щоденною чесною працею, добрими вчинками й справами, чуйним ставленням до своїх ближніх, адже не кожний здатний на геройські вчинки.
Бог дає це право тільки обраним.
Серед тих, кого обрав Бог, - Герой України Тарас Матвіїв.
Світла тобі пам’ять Герою!
